Експерти оцінили наслідки знищення Каховської греблі та обговорюють доцільність її відновлення

Пройшла річниця з події, що сталася 6 червня 2023 року о 2:30 ночі — підірвання російськими військовими Каховської гідроелектростанції, яка була замінована ще наприкінці лютого 2022 року. Цей акт тероризму став найбільш масштабним впливом на природні екосистеми в Україні з усього того, що трапилося з 24 лютого 2022 року. 

Наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС для дикої природи

Українські дослідники підкреслюють важливість огляду наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС для природи. Каховське водосховище, що займає друге місце за площею (2155 км²) та перше за об’ємом води (18,19 км³) серед усіх водосховищ в Україні, розпочинає своє засушливе існування. Внаслідок знищення греблі, понад 5000 км² природних територій, включаючи зону затоплення та осушення, стають жертвами. Окремо відзначається, що лише зона, яка перебувала під водами водосховища протягом останніх 68 років, зараз втрачає своє водне середовище та збереженість на площі понад 1000 км².

Дослідники зосереджуються на впливі катастрофи на дику природу, визначаючи, що оцінка наслідків для економіки, енергетики, населення і ядерної безпеки має бути здійснена відповідними фахівцями. Вони зазначають, що інші аспекти, такі як доступ до води для населення у районі Каховської ГЕС та вплив на сільське господарство, вже розглянуті в інших дослідах та публікаціях.

Наслідки осушення дна Каховського водосховища та витоку води з нього

1. Вплив на рибне населення: Каховське водосховище мало значний вплив на рибні запаси України. Його осушення призвело до великої втрати риби, зокрема промислових видів. Рибні запаси можуть відновитися не раніше, ніж через 7-10 років. Особливо це загрожує рибній молоді, яка опиниться на мілководді та загине. Також загрожує вимирання зимувальних місць деяких видів риб.
2. Вплив на птахів: Зникнення водосховища призвело до втрати місць гніздування та перебування для численних видів птахів, включаючи рідкісні. Частина видів втратила свої колонії гніздування, але популяції деяких видів можуть відновитися протягом 3-7 років.
3. Вплив на придонну фауну: Осушення водосховища спричинило загибель придонної фауни, що населяла його. Це також відбувається через загибель риб та інших організмів, що їх живлять.
4. Вплив на рослинний світ: Осушення водосховища призвело до зникнення водних і прибережно-водних рослин та поширення інвазійних видів. Це може стати причиною вимирання деяких рослинних видів.
5. Вплив на рідкісні типи біотопів/оселищ: Численні рідкісні типи біотопів, які були охоронені водосховищем, стали під загрозою зникнення.
6. Вплив на території природно-заповідного фонду: Затоплення водосховища спричинило значні пошкодження природно-заповідних територій, включаючи біосферний заповідник та національні природні парки.
7. Інші наслідки: Повені також спричинили затоплення річок, що призвело до пошкоджень природних екосистем.

Ці наслідки відображають велику екологічну та економічну шкоду, яка виникла в результаті цієї катастрофи.

Наслідки знищення Каховської греблі для Чорного моря

Наслідки знищення Каховської греблі для Чорного моря можуть бути катастрофічними як у короткостроковій, так і у довгостроковій перспективі. По-перше, можливе опріснення моря через велику кількість річкової води, що потрапляє до нього. Це може тимчасово змінити солоність окремих ділянок, але через історичне надходження води від Дніпра і Південного Бугу, вплив на водні ресурси не буде настільки критичним.

По-друге, потрапляння токсичних речовин у воду через руйнування греблі може серйозно забруднити море. Це може призвести до утворення плівки на поверхні води, токсичної для гідробіонтів і може вплинути на широкий спектр живих організмів, включаючи планктон та китоподібних. Додатково, затоплення населених пунктів і промислових зон може призвести до потрапляння у море великої кількості забруднювальних речовин, що негативно позначиться на морських екосистемах.

У довгостроковій перспективі може знадобитися перегляд стратегій відновлення екосистеми. Можливо, буде необхідно відмовитися від ідеї відновлення греблі та зосередитися на інших рішеннях, таких як перепрофілювання економіки та будівництво сучасних помпових станцій для забезпечення водою промисловості та сільського господарства.

Раніше дослідники під керівництвом Еммануеля Арамендіа з Університету Лідса зробили висновок, що природні джерела енергії є значно більш енергоефективними в порівнянні з викопними паливами.